Естрогенне друге статеве дозрівання 101

Чого очікувати від фемінізувальної гормональної терапії

Це добірка задокументованих змін під час медичного переходу, зібрана зі свідчень AMAB-трансгендерних людей, які приймають гормональну терапію на основі естрогену. Ця інформація зібрана із соцмереж і чатів. Так, це означає, що все це базується на особистих свідченнях, але історично більшість медичних досліджень трансгендерності спирається саме на такі свідчення, бо ніхто не хоче фінансувати медичні дослідження трансгендерності.

Зверни увагу: це перелік можливих змін. Немає жодної гарантії, що кожна людина на фемінізувальній гормональній терапії (HRT) відчує їх усі. На результати можуть впливати твій вік, генетика, історія хвороб, ступінь маскулінізації від природного статевого дозрівання та схема прийому гормонів. Є й просто частка випадковості — кожне тіло різне, — а деякі зміни можуть проявлятися роками.

Ріст грудей

Попри поширені уявлення, більшість трансфем не вдається до збільшення грудей, бо часто в цьому немає потреби (а для багатьох воно й недосяжне). Кожна людина народжується з тканиною молочних залоз, вона просто лишається неактивною без естрогену, який змусив би її рости. Розвиток зазвичай триває 2–5 років, але може продовжуватися й більш ніж десять років — так само, як у цисгендерних жінок.

Очікуй болю та неприємних відчуттів у грудях, а також значної чутливості в зоні навколо та позаду ареоли. Уникай ударів об що-небудь, бо це справді болітиме. Соски й ареоли стануть набагато чутливішими, а також більшими й темнішими. Варто обзавестися кількома спортивними бюстгальтерами.

Це може супроводжуватися лактацією. Певні виділення — це нормально й очікувано, поки формуються та відкриваються молочні протоки, тож приводу для тривоги немає. Утім, значні виділення без навмисної стимуляції можуть бути ознакою дисбалансу пролактину, тож, якщо таке станеться, обов’язково скажи про це лікар_ці.

Пом’якшення шкіри

Тестостерон сприяє потовщенню та огрубінню епідермісу, тож його усунення робить шкіру тоншою. До того ж естроген стимулює вироблення колагену, через що шкіра стає м’якшою та більш сяйливою. Очікуй появи більшої кількості варикозних вен на ногах. Татуювання, що могли вицвісти з часом, можуть знову стати чіткішими та яскравішими.

Усунення тестостерону також спричиняє різке зниження вироблення шкірного сала, особливо на обличчі та шкірі голови. Як наслідок — суттєве зменшення акне та/або лупи.

Підвищена гнучкість

Тестостерон спричиняє затримку води у зв’язках і сухожиллях, роблячи їх менш розтяжними. Усунення андрогенів з організму змушує сухожилля вивільнити ці рідини й повернути собі еластичність.

Стрункіші кисті та зап’ястки

Коли шкіра починає пом’якшуватися та стоншуватися, кисті поступово зменшуються. Без тестостерону до кистей надходить менше крові, що ще більше зменшує розмір тканин. Розмір кільця знижується, бо жир і рідини відходять від пальців. Довжина пальців скорочується, бо зв’язки стоншуються та розтягуються.

Менші стопи

Подібно до кистей, стопи теж змінюють форму. Андрогени сприяють посиленому притоку крові до стоп і накопиченню води в хрящах. Естрогени дозволяють зв’язкам стопи розтягуватися більше. Усе разом це призводить до збільшення склепіння стопи, скорочуючи її загальну довжину аж на два сантиметри. Багато хто повідомляє про зменшення на один-два розміри взуття.

Тонші та м’якші нігті

Нігті складаються з кератину, а багато кератинових генів активуються андрогеновими рецепторами, через що нігті стають товщими. Втрата тестостерону зробить нігті тоншими та схильнішими до ламкості.

Зменшення волосся на тілі

Не очікуй повного припинення росту волосся на тілі: щойно фолікули стають термінальними під дією ДГТ, вони такими й лишаються. Утім, як і у випадку з нігтями, товщина волосся є проявом кератинових генів, активованих андрогенами. Усунення тестостерону робить волосся на тілі тоншим і світлішим. Втім, тут велику роль відіграє генетика.

Зміни в розподілі температури тіла

Андрогени сприяють додатковому притоку крові до кінцівок, роблячи їх теплішими. Через це жінки зазвичай мають вищу температуру ядра тіла, але нижчу температуру в роті й на поверхні шкіри. Ти можеш помітити, що твоя базальна температура тіла знизилася приблизно до 97.6°F (36.4°C).

Це, на жаль, призводить до зниженої переносимості холоду, тож очікуй, що доведеться частіше вдягатися шарами — особливо тому, що в багатьох будівлях термостати налаштовані під рівень комфорту чоловіків.

Зміни в характері потовиділення

Разом із зазначеним вище зрушенням у розподілі температури змінюється й те, як ти пітнієш. Потовиділення стає радше відчуттям усього тіла, а не зосереджується переважно на голові та під пахвами. З’являється таке явище, як піт під грудьми.

Зменшення та/або зміна запаху тіла

Важлива складова чоловічого запаху тіла — наявність у поті стероїдного феромону андростадієнону. Андростадієнон утворюється безпосередньо з тестостерону, тож припинення вироблення тестостерону усуває його джерело. Без нього піт набуває значно солодшого запаху, який часто описують як жіночий.

Люди, які приймають спіронолактон, можуть відчути повне зникнення будь-якого запаху тіла через те, як цей препарат змінює засвоєння кортизолу в організмі.

Зменшення м’язової маси

Андрогени стимулюють ріст м’язів — саме тому анаболічні стероїди (які буквально є тестостероном) такі поширені серед бодібілдерів. Люди, чий організм працює на андрогенах, природно мають більше м’язової маси, особливо у верхній частині тіла, навіть без тренувань. Усунення андрогенів спричиняє атрофію цієї м’язової маси й ускладнює набір м’язів. Це один із головних чинників, що формують жіночу лінію плечей і шиї, а також лінію талії.

Разом із цим приходить значна втрата сили. Носити речі стає важче, а банки з огірочками — складніше відкривати.

Перерозподіл жиру в жіночі пропорції

Андрогени спонукають організм відкладати жир у ділянці живота, а естроген — у стегнах, сідницях і боках. Зміна гормонального профілю призводить до того, що новий жир відкладається відповідно до естрогенового профілю, а жир, накопичений під дією андрогенів, розщеплюється. Це створює ілюзію «міграції» жиру, коли форма тіла змінюється. Талія звужується й окреслюється нижче ребер, а живіт стає м’якшим і пласкішим.

Оскільки естроген відкладає вагу значно нижче на тілі, а м’язова маса у верхній частині тіла втрачається, центр ваги опускається, що змінює ходу. Стає природніше при ходьбі балансувати тілом за допомогою стегон, а не плечей.

Зміни рис обличчя

Разом із міграцією жиру по тілу мігрує й жир на обличчі. Шия, підборіддя та лінія щелепи стоншуються, а губи та верхня частина щік наповнюються. Брови та верхні повіки піднімаються, відкриваючи більшу частину очного яблука. Зміни в шкірі та м’язах навколо ока можуть змінити форму очного яблука, змінюючи фокусну глибину та чіткість зору. Колір очей теж може змінитися й стати яскравішим, бо тестостерон спричиняє згасання пігментації райдужки.

Це надзвичайно тонкий і повільний процес, що триває роками, тож легко подумати, ніби нічого взагалі не змінюється. Роби селфі, щоб порівнювати.

Зміни волосся на голові

З усуненням андрогенів притік крові до шкіри голови зростає. Фолікули, втрачені через чоловіче облисіння, можуть знову активуватися, спричиняючи певне повернення лінії росту волосся та заповнення залисин. Волосся на голові стає густішим, фолікули зміцнюються, дозволяючи волоссю відростати довшим.

Разом із цим потовщенням може стати помітнішою кучерявість, а також може змінитися колір волосся. Ти можеш виявити, що твоє волосся набуває текстури радше материнської, ніж батьківської.

Передній нахил таза

Поки м’язи атрофуються, гнучкість зв’язок зростає, а вага зміщується нижче по тілу, орієнтація тазової кістки відносно хребта та стегнових кісток повертається вперед — не сильно (лише приблизно на 10–20 градусів), але достатньо, щоб змінити вирівнювання хребта й стегон, збільшуючи прогин спини та змушуючи сідниці більше випинатися. Додатковий прогин спини може спричинити відносне зменшення загального зросту на 1–2 дюйми (2–5 см) залежно від форми таза.

Зауваж: це НЕ те саме, що поворот стегон, який відбувається при дозріванні AFAB-людей і під час вагітності. Той є результатом міграції кісткових клітин, що змінює форму самої тазової кістки. Однак поворот стегон може статися, якщо людина достатньо молода, щоб усе ще перебувати в первинному статевому дозріванні, коли організм виробляє підвищений рівень гормону росту. Бували й приклади повороту стегон, що відбувався впродовж тривалого часу у трансгендерних людей похилого віку. У 2017 році 80-річна трансгендерна жінка повідомила на reddit, що за 30 років на гормональній терапії її лікар спостерігав зміни в її тазі, узгоджені з жіночим поворотом стегон.

Знижена переносимість кофеїну, алкоголю та/або психотропних речовин

Менша маса тіла означає менше крові, у якій розчиняються хімічні речовини. Втрата тестостерону також означає сповільнення метаболізму, що зменшує швидкість виведення токсинів із кровотоку. Деякі антиандрогени до того ж навантажують печінку, ще більше сповільнюючи переробку хімічних речовин.

Психічні зміни

Як зазначено в розділі про біохімічну дисфорію, мозок може бути «налаштований» на певний гормональний профіль, і робота на хибному профілі — це наче користуватися ноутбуком із розрядженою батареєю чи перегрітим процесором. Початок гормональної терапії майже завжди призводить до припинення симптомів деперсоналізації та дереалізації (DPDR) упродовж перших двох тижнів. Розвіюється психічний туман, і стає легше зосереджуватися на складних поняттях (за умови, що в тебе немає інших труднощів із обробкою інформації, як-от РДУГ).

РДУГ

Якщо в тебе РДУГ, твої симптоми можуть дещо змінитися. Андрогени посилюють роботу рецепторів дофаміну, тож зниження тестостерону може зменшити потенціал активації дофаміну в мозку. Дофамін — ключовий нейромедіатор у роботі робочої пам’яті, короткочасної пам’яті мозку. Менше робочої пам’яті означає, що ти стаєш сприйнятливішою до відволікань і важче витримуєш когнітивне навантаження.

Хороша новина в тому, що естрадіол спонукає мозок виробляти БІЛЬШЕ дофаміну.

Емоційне розкриття

Полегшення DPDR майже завжди супроводжується значно ширшою здатністю до емоцій та їх вираження. Стоїцизм і дисоціація відступають, а емоції відчуваються набагато інтенсивніше. Піднесення стають вищими, а спади — нижчими. Ті, хто до переходу не міг плакати, повертають собі цю здатність — і від смутку, і від радості.

На жаль, це також означає, що, якщо в тебе була травма від подій раніше в житті (а в кого її немає), у тебе можуть початися епізоди ПТСР. Саме тому добре (а подекуди й обов’язково) мати терапевт_ку.

Перепади настрою

Оскільки рівень естрогену коливається між дозами, ти можеш переживати помітні, а часом і різкі перепади настрою. Трапляється безпричинний плач; трапляється ПМС-лють; будь до цього готова.

Апетит

Багато хто повідомляє, що більше не може їсти стільки, скільки до переходу. Втрата сухої м’язової маси в руках і плечах означає, що організм має знижену здатність спалювати ліпіди, тож відчуття насичення настає раніше.

Утім, прогестерон посилює роботу мітохондрій в організмі, прискорюючи метаболізм. Це може спричинити підвищення апетиту, коли організм намагається поповнити спалені калорії.

Та все ж ти можеш виявити, що не здатна з’їсти стільки їжі, скільки могла раніше. Багато хто повідомляє, що насичується/задовольняється швидше, ніж раніше.

Сон

Багато хто повідомляє про кращий режим сну після початку гормональної терапії. Імовірно, це наслідок полегшення DPDR, бо це, схоже, відбувається і в AMAB-, і в AFAB-трансгендерних людей. Та все ж початок прийому прогестерону може значно покращити сон, дозволяючи спати глибше й бачити більше снів.

Екстраверсія

Це надзвичайно поширено, коли трансгендерні люди всіх типів стають значно товариськішими після переходу. Утім, насправді це може бути й не наслідком гормональної терапії, а просто результатом того, що більше не потрібно пригнічувати велику частину своєї особистості.

Загострення чуттів

Трансгендерна гормональна терапія неодноразово демонструвала здатність спричиняти зміни в розподілі сірої та білої речовини в мозку трансгендерних людей на обох формах HRT. Унаслідок зміни гормонального профілю формуються нові структури та нейронні шляхи, і це призводить до змін у сенсорному сприйнятті. Ось деякі зі змін, що були помічені й описані, але незрозуміло, чи це функція самих гормонів, чи наслідок того, що мозок нарешті отримує гормони, на які він налаштований.

• Покращене відчуття запаху, особливо запаху інших тіл. Людський піт стає дуже відчутним — часом аж нестерпним.
• Покращене сприйняття кольору. Кольори можуть стати яскравішими, насиченішими.
• Покращене просторове чуття. Багато трансгендерних людей мають погану пропріоцепцію та схильність до незграбності, що зникає після початку гормональної терапії.
• Зміни у сприйнятті смаку. Певні продукти стають більш або менш приємними на смак; коріандр, наприклад, може стати більш або менш «мильним». Підвищена переносимість капсаїцину (гострого перцю). Шоколад і вино стають смачнішими.

У тих, хто приймає спіронолактон, часто розвивається сильна тяга до продуктів із високим вмістом солі, як-от солоні огірки, оливки чи картопляні страви. Це тому, що спіро — калійзберігальний діуретик, через який ти виводиш із сечею весь свій натрій. Мозок створює тягу, щоб спонукати тебе поповнити цей натрій.

Просторове зрушення, знижена впевненість

Дуже часто повідомляють про відчуття, ніби ти стала меншою у світі, навіть на підборах. Люди, вищі за тебе, наче височіють над тобою, а простори здаються більшими.

Люди також повідомляють про схильність рідше починати суперечки, а також про бажання уникати конфронтації, а не створювати її. Доведено, що тестостерон підвищує відчуття впевненості людини, а його усунення має протилежний ефект.

Зміни геніталій

Усі геніталії побудовані з однакових тканин; вони лише по-різному організовані під час внутрішньоутробного розвитку. Значна частина поведінки цих тканин регулюється гормонами, на яких працює організм. Виділення шкіри, текстура, чутливість та еректильна поведінка — усе це гормональні прояви, а це означає, що, коли ти усуваєш андрогени й додаєш естрогени, ці тканини починають поводитися так, ніби вони мають форму вульви, хоча це й не так.

Підвищена чутливість

Шкіра на головці та стовбурі стає набагато тоншою та крихкішою, схильнішою до розривів і подразнень, водночас стаючи значно чутливішою до дотику. Увесь орган також стає значно чутливішим до тиску, і вібрація стає кращою формою стимуляції, ніж погладжування, яке може стати болісним.

Зволоження та жіночий запах

Шкіра вздовж стовбура починає виділяти ті самі рідини, що й вагінальний канал, особливо під час збудження (так, транс-дівчата зволожуються). Ці рідини сприяють розвитку того самого мікробіому, що формується у вагінальному каналі. Поєднання цих чинників означає, що запах (і смак) пеніса змінюється, наближаючись до запаху вульви.

Зміни кольору та текстури

Калитка є аналогом зовнішніх і внутрішніх статевих губ і набуває м’якшої, оксамитовішої текстури, поширюючись униз до промежини. Шкіра вздовж шва промежини (вертикальної лінії, де був отвір вульви до того, як сформувалася калитка) також темнішає. У деяких людей з’являється своєрідний смугастий візерунок на калитці.

Менше ерекцій

Без вільного тестостерону рівень ДГТ у кровотоці значно знижується. ДГТ відіграє важливу роль у стимуляції спонтанних ерекцій уві сні через збільшення передміхурової залози, і саме ці ерекції відповідають за підтримання еректильної тканини. Без ДГТ передміхурова залоза знову зменшується, а спонтанні ерекції припиняються (більше жодної ранкової ерекції).

Однак це означає, що еректильна тканина почне атрофуватися. Тривала атрофія призведе до зменшення всього органа — на краще це чи ні. Форма пеніса при цьому змінюється, часто стаючи конічнішою. Головка зменшується першою й може втратити здатність ставати твердою. Проникний секс може стати важчим, а самі ерекції — болісними.

Цьому можна протидіяти, регулярно викликаючи ерекції, але з часом це може ставати дедалі складніше.

Прозора еякуляторна рідина

Більша частина рідини, що складає еякулят, утворюється в передміхуровій залозі. Це повністю прозора рідина зі слизистою текстурою. Білий колір і липкість, які зазвичай приписують чоловічому еякуляту, спричинені спермою та сім’яною рідиною з яєчок. Вироблення і сперми, і сім’яної рідини є продуктом роботи яєчок, тож, коли яєчка припиняють працювати (через антиандрогени чи через домінування естрогену), ці рідини зникають, лишаючи тільки рідину передміхурової залози.

Дехто втрачає навіть її й узагалі перестає мати будь-які виділення під час оргазму.

Зайве й казати, що це супроводжується стерильністю. Усупереч тому, що повідомляють деякі джерела, вона НЕ є постійною, і багатьом людям вдавалося відновити функцію яєчок, припинивши гормональну терапію — або задля детранзиції, або задля репродуктивних цілей.

Атрофія яєчок

Щойно яєчка припиняють працювати, клітини починають атрофуватися, з часом зменшуючись. Ця атрофія може супроводжуватися болем — інколи у формі ниття чи тупого пульсування, інколи у вигляді невеликих спалахів болю, що проходять уздовж промежинного нерва від яєчок до прямої кишки.

Сексуальні зміни

На початку гормональної терапії може настати повна втрата статевого потягу, коли рівень тестостерону різко падає. Це може тривати 3–12 місяців, а в деяких випадках потяг не повертається взагалі. Початок прийому прогестерону часто слугує каталізатором його повернення. Якщо/коли статевий потяг повертається, нове лібідо може бути зовсім іншим досвідом, який спершу можна й не впізнати.

Загострені ерогенні зони

Усе тіло стає чутливішим до дотику, і разом із цим розкриваються сильніші ерогенні зони. Зокрема груди, живіт, внутрішня поверхня стегон і шия дедалі більше викликають збудження.

Оргазм

Оргазм значно змінюється — і в тому, як він наростає, і в тому, як відчувається (див. посилання вище), — але до того ж, якщо пощастить, з’являється здатність бути багатооргазмічною без рефрактерного періоду. Ціна цього в тому, що оргазму може стати важче досягти, і доведеться заново вчитися, як до нього доходити. До того ж його стає легше досягти з партнером_кою, хоча раніше могло бути навпаки.

Потяг

Це геть не нечувано, коли трансгендерна людина переживає зміну своєї сексуальної орієнтації з переходом. Це майже завжди є результатом усунення самостійно зведених психологічних бар’єрів, але гормональна терапія часто відіграє роль у цьому усуненні. У більшості випадків це просто розширення потягу — від моносексуального до бі-/пансексуального, — але дехто також виявляє, що його потяг значною мірою ґрунтувався на самозацікавленні й що справжній потяг є протилежним.

Циклічні симптоми, подібні до місячних

Звісно, ми не маємо на увазі кровотечу — це було б безглуздо. Симптоми дуже різняться (так само, як і в цисгендерних жінок) і зазвичай тривають 2–4 дні, повторюючись кожні 26–32 дні (хоча дехто повідомляє, що відчуває це кожні два тижні). Це відбувається незалежно від графіка прийому медикаментів. Використання застосунку для відстеження циклу, як-от Clue, може виявити цю закономірність.

• Спазми в кишечнику та м’язах живота — від легкого тремтіння в животі до сильних болісних спазмів.
• Здуття та затримка води
• Гази, діарея та інші кишкові проблеми.
• Емоційна нестабільність, перепади настрою та ірраціональні думки
  • Загострена депресія та дисморфія
  • Деперсоналізація чи дисоціація.
  • Посилена дисфорія
  • Дратівливість (ПМС)
• Болі та ниття в м’язах і суглобах
• Набрякання грудей і чутливість сосків
• Акне
• Втома
• Зміни апетиту та спонтанна тяга до їжі (див.: тяга до шоколаду)
• Спонтанні зміни лібідо
• Зміни запаху геніталій

Ні, досліджень на цю тему ще не проводили, але про це повідомляє занадто, занадто багато людей, щоб це було аномалією (зокрема й твоя покірна слуга), і це підтвердили лікарі багатьох із них. Є й прецедент того, як таке трапляється з цисгендерними жінками після гістеректомії (я особисто знаю двох цисгендерних жінок, у яких є цикли, але немає менструацій, без жодного медичного втручання).

Робота на естрогені та прогестероні активує послідовність генів, яка наказує гіпоталамусу намагатися циклічно регулювати поведінку яєчників і матки так само, як він робить це у призначених при народженні жіночих особин, попри відсутність яєчників чи матки. Цей цикл впливає на численні органи та підсистеми організму, спричиняючи вивільнення різноманітних гормонів і ферментів, які можуть впливати на функціонування й навіть на поведінку.

Докладніше пояснення цього з’явиться в одному з наступних оновлень сайту.