Як працюють гормони

Як ми описували в розділі Причини гендерної дисфорії, ДНК кожної людини містить генетичні інструкції як для чоловічого, так і для жіночого тіла, а те, який саме набір інструкцій буде використано, залежить від того, які гормони виробляють твої гонади. Ця диференціація відбувається цілком залежно від того, чи є в тебе ген SRY, який між шостим і восьмим тижнями вагітності запускає ланцюгову реакцію, що формує яєчка замість яєчників. Від цього моменту кожна статева ознака людського тіла (первинна та вторинна) є результатом гормонів, які виробляють ці гонади.

Якщо вони виробляють естрогени (передусім естрадіол), статеві органи формуються у вульву, піхву та матку. Якщо вони виробляють андрогени (передусім тестостерон), статеві органи формуються в пеніс і калитку, зміщуючи залозу Скіна донизу та збільшуючи її до простати. Диференціація на цьому завершується аж до початку статевого дозрівання, за дев’ять-десять років, а ми всі знаємо, що робить статеве дозрівання.

Тож як це працює? Чому клітини диференціюються саме так? Що ж, перш ніж пояснити це, спершу треба пояснити поняття рецептора.

Гормональні рецептори

Найпростіше кажучи, рецептор — це як замок запалювання в автомобілі, що відмикається ключем (а в нових авто досі є запалювання з ключем?). Кожна клітина тіла має набір замків, які активують різні функції всередині цієї клітини. Вони наче перемикачі, що сигналізують клітині активувати ту чи іншу частину її генетичної послідовності. Кожен рецептор може приймати лише певні хімічні сполуки — так само як замок приймає лише певні ключі, — і різні хімічні речовини по-різному здатні повертати ключ. Одні можуть повністю завести автомобіль, тоді як інші лише переводять його в режим Accessory (живлення допоміжних систем без запуску двигуна).

Здатність хімічної речовини вписуватися в рецептор називається відносною спорідненістю до зв’язування (relational binding affinity) і вимірюється як відсоток імовірності того, що речовина зв’яжеться з рецептором, порівняно з іншою. Так, наприклад, якщо гормон B зв’язується лише в 10% випадків відносно гормону A, то кажуть, що він має 10% спорідненості до зв’язування. Так само здатність речовини повертати ключ називається трансактиваційною здатністю (transactivational ability). Сполуки, які вписуються в рецептор, але нічого не роблять, називаються антагоністами; сполуки, здатні повернути ключ, називаються агоністами. Якщо вона може повернути ключ лише трохи, її називають частковим агоністом.

Антагоністів можна уявити як вишибал у клубі. Вони стоять у дверях і не пускають усередину нікого іншого, але самі до клубу не заходять. Більшість антагоністів називають блокаторами. Це відрізняється від інгібітора — сполуки, що сповільнює хімічну реакцію, — чи від активатора, що реакцію пришвидшує. У рецепторах інгібітор знижує спроможність рецептора, через що той менш ефективно реагує на те, що з ним зв’язується, а активатор підвищує спроможність рецептора, змушуючи його реагувати сильніше, наче підсилювач.

У деяких випадках гормон може діяти як інгібітор або активатор для іншого гормону, сповільнюючи чи посилюючи активність у клітині. Наприклад, прогестерон підвищує клітинну активність, через що клітини ефективніше реагують на естрогени й андрогени, а тестостерон підвищує трансактиваційну здатність дофамінових рецепторів, тож для того самого ефекту мозку потрібно менше дофаміну.

Із чого складається гормон

Існує чотири основні види гормонів:

  • Амінокислоти — як-от мелатонін (керує сном) чи тироксин (регулює метаболізм).
  • Пептиди (стаття англійською) — як-от окситоцин та інсулін, що є наборами амінокислот.
  • Ейкозаноїди (стаття англійською), що утворюються з ліпідів і жирних кислот та переважно впливають на імунну систему.
  • Стероїди — сигнальні молекули, що їх виробляють різні внутрішні органи, аби передавати повідомлення іншим органам тіла.
Схема перебігу метаболізму стероїдів Усі стероїди утворюються з холестеролів (угорі ліворуч) і походять від інших стероїдів. Прогестагени перетворюються на андрогени, а ті — на естрогени. Це односторонній обмін, який не відбувається у зворотному напрямку, тож не вір, коли тобі кажуть, що надлишок естрогену перетвориться на тестостерон.

Для цілей переходу саме ця остання категорія цікавить нас найбільше, адже всі статеві гормони — це стероїди. Вони поділяються на сім основних категорій:

Перші три з них цікавлять нас найбільше, коли йдеться про гормональну терапію. Зверни увагу: усі люди, незалежно від фенотипу, мають у своєму тілі певну кількість кожного з цих гормонів. На форму тіла впливає саме їхнє співвідношення.

Андрогени

Існує майже десяток різних андрогенів, але найбільше нас цікавлять тестостерон і дигідротестостерон (стаття англійською).

Тестостерон — основний маскулінізувальний гормон людського тіла; він виробляється в надниркових залозах, яєчках і яєчниках (де одразу перетворюється на естрон та естрадіол). Він наказує рости і м’язовим, і кістковим клітинам, а у вищих концентраціях сприяє більшій м’язовій масі та масивнішому скелету. Це також означає, що тестостерон критично важливий для здоров’я кісток, бо впливає на розподіл кальцію в скелеті. Тому серйозний дефіцит тестостерону може призвести до остеопорозу та крихкості кісток. Тестостерон також відіграє важливу роль у статевому потягу та лібідо, заохочуючи сексуальну поведінку в корі головного мозку.

Дигідротестостерон (DHT), що перетворюється з тестостерону в простаті, шкірі та печінці, відіграє важливу роль у розвитку чоловічих статевих органів під час статевого дозрівання, спричиняючи спонтанні ерекції та ріст волосся на обличчі й тілі. Парадоксально, але DHT також є причиною андрогенного облисіння, бо перекриває кровопостачання фолікулів на маківці (вибачте, транс-хлопці, це палиця з двома кінцями). DHT зв’язується з андрогеновими рецепторами вдесятеро сильніше за тестостерон, і саме тому для фемінізувального переходу критично важливо його усунути.

Естрогени

Існує чотири естрогени: естрадіол, естрон (стаття англійською), естріол та естетрол. Останні два виробляються лише під час вагітності й важливі для здоров’я плода, але до переходу стосунку не мають.

Естрадіол — фемінізувальний гормон, адже він є основним сигнальним гормоном для росту молочних залоз (тканини грудей) і сприяє відкладенню жиру на стегнах, бедрах, сідницях, грудях та руках, водночас перешкоджаючи відкладенню жиру на животі, тим самим формуючи округлішу фігуру. Естрадіол також стимулює посилене вироблення колагену, завдяки чому шкіра стає м’якшою, а сухожилля та зв’язки — гнучкішими.

Роль естрону в організмі довго лишалася своєрідною загадкою для медичних досліджень, адже він має значно нижчу спорідненість до зв’язування порівняно з естрадіолом (0.6%) та дуже низьку трансактиваційну здатність (4%). Здається, ніби цей гормон нічого не робить: він просто перебуває в кровотоці. Проте він має унікальну здатність перетворюватися на естрадіол і назад за допомогою групи ферментів під назвою 17β-HSD (стаття англійською), що ідеально пасує до ролі своєрідної естрогенової батареї всередині тіла.

Нові дослідження починають свідчити, що тіло може регулювати загальний рівень естрадіолу, вивільняючи HSD17B1, щоб перетворити естрадіол на естрон, і вивільняючи HSD17B2, щоб перетворити його назад, — але це дуже рання робота. Обидва ферменти виробляються в тканині грудей і можуть відігравати роль у виникненні циклічних симптомів, схожих на менструальні, в естрогенних людей, які не мають яєчників, — як-от трансгендерні жінки.

До твого відома

Чому трансгендерним людям, яким при народженні призначили жіночу стать (AFAB), не призначають блокатори естрогену разом із тестостероном?

У жіночій репродуктивній системі є два окремі джерела естрогенів. Яєчники містять тисячі фолікулів — клітинних структур, що виробляють яйцеклітини. Гіпофіз виробляє лютеїнізуючий гормон (LH) та фолікулостимулюючий гормон (FSH), які спонукають фолікули розвиватися в лютеїнові клітини. Тека-клітини всередині фолікула виробляють тестостерон, а клітини гранульози виробляють фермент ароматазу, що перетворює цей тестостерон на естрадіол. Це перше джерело естрогену, але не найбільше.

Зверни увагу: саме тому СПКЯ (PCOS) спричиняє вироблення яєчниками тестостерону — кісти яєчників порушують вироблення ароматази, тож тестостерон не перетворюється.

Через два тижні від початку менструального циклу гіпоталамус наказує гіпофізу видати сплеск LH і FSH, у три-чотири рази сильніший, ніж раніше в циклі. Цей сплеск змушує фолікули набрякати, доки один із них не лусне, вивільнивши яйцеклітину, і в цей момент залишки фолікула стають структурою, відомою як жовте тіло. Тоді це жовте тіло починає виробляти прогестерон і значно більше естрогенів, щоб підготувати матку до заплідненої яйцеклітини. Це друге джерело.

Приймання тестостерону змушує гіпоталамус вимкнути гени, що запускають цей сплеск LH і FSH, тож фолікули ніколи не дозрівають, овуляція не настає, а жовте тіло не формується — і це усуває значне джерело естрогену в яєчниках.

Тож ні, Reddit, річ не просто в тому, що «тестостерон сильніший», — а в тому, що яєчники в біса складніші за яєчка, і їхню роботу легше порушити. Будь ласка, припиніть поширювати цю неправду.

Прогестагени

Основний прогестаген — прогестерон, що відіграє в організмі численні ролі та, як з’ясувалося, є важливим компонентом фемінізувальної гормональної терапії.

Одна з найбільших ролей прогестагенового рецептора — регуляція функції гонад (яєчників і яєчок). Гіпоталамус буквально всіяний прогестагеновими рецепторами й сильно реагує на їх активацію, знижуючи вироблення ГнРГ, що своєю чергою зменшує вироблення лютеїнізуючого гормону гіпофізом.

Саме LH наказує яєчникам і яєчкам виробляти естроген та андрогени. LH і його споріднений гормон FSH обидва відіграють центральну роль в овуляції, що є ще одним великим джерелом естрогену в людей із яєчниками. Тому синтетичні прогестагени (речовини, які вписуються в прогестагенові рецептори) часто додають до протизаплідних засобів, щоб запобігти овуляції. У людей із призначеною чоловічою статтю при народженні (AMAB) прогестагени — корисний інструмент для блокування вироблення тестостерону.

Ще один тип клітин, повний прогестагенових рецепторів, — це тканина молочних залоз. Прогестерон відіграє важливу роль у рості та дозріванні молочних проток у тканині грудей. Хоча формальних досліджень впливу прогестерону на розвиток грудей проведено небагато, у трансфем-спільноті широко спостерігали, що він дає помітне покращення наповненості грудей. Також доведено, що прогестерон посилює приплив крові до тканини грудей і сприяє відкладенню жиру в грудях — і те, і те збільшує розмір грудей.

Крім того, прогестерон сприяє кращому сну, покращує здоров’я серцево-судинної системи, посилює кетогенез (знижуючи рівень тригліцеридів), підвищує метаболічну функцію та, як з’ясувалося, знижує ризик раку грудей.

Мінералокортикоїди

Мінералокортикоїди не відіграють ролі в переході, але про них варто згадати через один важливий гормон — альдостерон.

Альдостерон — це те, що наказує ниркам припинити вилучати воду з кровотоку. Його виробляють надниркові залози, щоб регулювати рівень зволоженості тіла. Чому це важливо?

Тому що один із препаратів, які дуже часто застосовують у трансгендерній гормональній терапії, — надзвичайно потужний антагоніст альдостерону: спіронолактон. Спіро зв’язується з мінералокортикоїдними рецепторами сильніше за альдостерон, але не активує рецептор. Він просто його забиває, не даючи ниркам отримати сигнал припинити вилучати воду.

Ось чому через спіро люди так багато пісяють.